***

Оксана Мыслович Чайкивська
Все заново почати і забути,
Минулого помилки всі збагнути
Дозволить нам нове життя.
У скроню постріл - забуття.

Проте, хіба у смерті спокій?
Невже у ямі тій глибокій
Ми знайдем відповіді на питання:
Навіщо хрест? За що карання?

Можливо ми в минулому житті
Встромляли в спину кожному ножі?
Чи ми батьків не шанували,
Все що попало те й казали?

Чи ми своє дитятко вбили,
Котре в утробі ще носили?
Чи душу демонам віддали?
Ну що ж, тепер нас покарали!

Несім тепер пуд помилок
Без жодних звуків, без думок:
"Що ж мали ми таке зробити,
Шоб гірко так тепер платити?"

І краще зараз уникати,
Краще тепер гріхів не мати,
Ніж потім, в іншому житті,
Носити хрест цей на спині!