Ми

Як же пiзно ми зустрiлися:
Зiрка юностi скотилася
У безмежний океан.
Ти iдеш своєй дорогою,
Я блукаю в лiсi cтежкою,
I не видно їй кiнця.
Спільні мрiї залишилися,
Та ще зморшки причепилися
До знайомого лиця.