В вишиванках білих вишні,
Полум’ям цвіте верба,
Бджоли у суцвіттях пишних,
Гомонять «Добра,добра.»
В мене пасіка «для себе»,
Вуликів лежачих п’ять,
Й два, двокорпусні, у небо,
Світлофорами горять.
Бджолам не шкодую часу,
Бачу їх раз в десять днів,
І миліше репу й джазу,
Їх над вухом грізний спів.
Ці комахи – друзі щирі,
Жалячи лікують біль,
Через те лунає миром,
Слава про "карпатських" бджіл