Найголовнiше завдання поета

Богуслава Турянина
Чи є краса зворотів й образів,
Найголовнішим завданням поета?
Чи, може, ціль - то кількість закликів,
Або оформлення сторінок й переплета?

Хоч, ні...
Таємність викладення думки,
В шаленій праці мозкових
гвинтів, шістірок й двигунів.
Такі вірші найвищого ґатунку?

Тут голосок гречанки-чарівниці,
Вчувається божественним дарунком!
Коли велить в душі шовковій нитці,
Творить поезію розлогим візерунком!

А як, бува, заграють музиканти,
(Коли їм влучну партитурку дать...)
Вони таять такі іще таланти!
Наприклад, нотками сарказму - розстрілять!

Або сидіть в куточку й мандоліні,
Наспівні рими про любов тягнуть?
Або гулять, як вітер у долині, віддавши кисть життю рутині...
Або, накрившись хвостиком, заснуть?

"Або", "коли б", "якби" - таких багато
показників безсилля, незнання,
неспокою, нудьги, биття набату...
Та всі вони - старезна западня!

Потрібна дія, що несе початок
Зростанню думки, наче та вода,
Що робить із малесеньких зерняток,
колосся для людини на жнива!