Думки вголос

Як інколи хочеться тиші,
Простого людського спокою.
Коли знаєш, що не напише
Той, хто колись дихав тобою.
З пут вирватись, бігти по полю,
Ловити губами повітря.
Упасти й кричати від болю,
І вийнять з душі зради вістря.