Лінія фронту - це могила ,
Кордон між смертю і життям ,
Це вбиті молоді світила ,
Це ненька болю й каяття.
Це незбудовані домівки
І не посаджені сади ,
Червона кров дитини й жінки,
Що вже не матимуть мети.
Які уже не заспівають
Про погляд лагідних очей,
Про те , як матір обіймають,
Як заколисують дітей.
Їх наздогнала підла куля,
Забравши молоді життя ,
І просвистівши слово "Доля" ,
Відправила у забуття.