Щось безкрає в тобі, не збагнути чуттями,
Тягне сила до тебе, неначе магніт.
Перехоплює дух і приводить до тями,
Знов підпалює вибуху схований гніт.
Щось космічне в тобі, ще й таке неосяжне,
Як стихія цунамі в далеких краях.
Гине військо моє, божевільно відважне,
Поодинці зникає, не бувши в боях.
Щось магічне в тобі, притягання безодні,
Перламутр найдивніших глибинних перлин.
Таємничість небесних і тихих рапсодій,
Оповитих туманом казкових долин.
Щось жагуче в тобі, бірюзовим цвітінням,
Осипає зими неприглядні світи.
Хутко рве на шматки загрубіле коріння,
Зводить разом в імлі недосяжні мости.
Щось звабливе в тобі, в своєрідній нірвані
Десь літає душа, коли бачу твій стан.
Всі частинки краси оживають бажані,
Закипає у крові чуттєвий октан!
18:19, 04.10.2008 рік.
Зображення: http://www.mobilmusic.ru