Натхнення приходить з-за гiр і лісів.
Мандрує воно по безкраїх степах.
У серці зрина з колискової слів,
Відлунням бринить у старезних дубах.
Гойдається в гіллі стрункої смереки.
Струмками,тікаючи з гір,гомонить.
Натхнення ступає стежками полегко
Відблискує сонцем, в воді мерехтить.
Співа соловейком в замріяній тиші.
Мережаним зоряним сяйвом вкриває
Сумне піднебесся.Та вище,все вище,
На крилах,натхнення людей підіймає.