Не страшно вмирати, не страшно
Хоч серцем ще вічно б жила
Не страшно шукати, не страшно
Коли ти приходиш одна
Додому, в квартиру темну
Туди де лиш стон і журба
Куди, по ступенях холодних,
Як щойно, в сльозах повзла
Немов те дитя, у серці
Була така чиста, свята
Що ж зараз тобою стало
чому залишилась одна?
Це місто змінило очі,
Змінило твою доброту
Ти, мила, другою стала...
А я, пам'ятаю ту.