Скачуть вже по кухні сонячні зайчата,
Пустуни пречудні кличуть в двір гуляти.
Ось доїм сніданок і гайну до друзів,
Гляну лиш на ґанок, що там кіт вовтузив.
Ой-ой-ой нечемний, наробив кіт шкоди:
Паперовий змій наш в дірах впав на сходи!
Кіт мерщій до хати, та й сховавсь під ліжко,
От, пустун кудлатий, застидався б трішки!
Брат взяв нитки й клею, мама аркуш білий –
Залюбки сім’єю помогли, як вміли.
Доки сохли фарби, дощ пройшов маленький,
Як новий, змій вабив, рвався до веселки.