***

я ніколи тебе не перестану чекати,
кажуть приходить, як перестаєш.
я буду про тебе завжди мовчати.
але ти так довго в мені десь живеш.

та чи потрібна любов та, та правда?
потрібні тобі мої власні вірші?
 ніколи не поздоровляв мене на свята,
і навіть квітів не дарував мені ти.

я знаю що дарма пишу тобі, плачу.
в минуле немає вже нам вороття,
ти знай, я і досі по тобі сумую.
і все пам"ятаю. нашу казку буття.

мої помилки мене не навчили,
я не можу йти туди, де не чекають,
але сили є. я ще тобі не подзвонила.
знаю, що твої очі для іншої цвітом буяють

ти там десь без мене...
на плечах чужі руки,
цілують губи давно не мої.
між нами повстала болюча розлука,
боляче, що вибрав ти не мене, а її.

а може, на краще,
бо залишають - зайві.
значить ти був не щастя моє.
але дякую, за все,
 і навіть за розлуку.
колись я навчусь не згадувати ті дні....