Вже гасне світло у палаті ,
І чутно кроки за дверьми ,
Це санітар мій у халаті -
Супутник тиші й темноти.
Я скоро повернусь додому ,
Та не туди де шумить Рейн ,
А до свого справжнього роду-
Князівства крику і тіней.
До мого батька - Люцифера,
Володара всіх тих земель .
Прийде до пекла нова ера -
"Реформування всіх систем."
Під цим доволі жвавим гаслом
Введу нові тортури я ,
І в казани з гарячим маслом ,
Додам кислоти чи миш'як.
Та ось відкрилися ворота ,
Рідненький батько завітав :
"Вечеря на столі готова !
Збирайся. Вже дорослим став."
Із записів головного лікаря : Йоган був найбільш спокійним і дивакуватим серед усіх паціентів нашої лікарні. Дивно , але
За весь час перебування на стаціонарі , його жодного разу на навістили рідні.
На ранок , після останнього звіту , Йогана Онештрасена не знайшли у палаті , на його ліжку лежали зім'яті листи и поламаний олівець...