І знов сама, і якось все безглуздо -
Чекати рік і втратити за день.
І знов сама в болоті дум загрузну.
Здається, що любов – то не моє.
І знов сама, хоч, ніби ще не зовсім,
Але вже чую грудку на душі.
Таки сама, знов житиму як досі -
Пустелею я стану для дощів.
І знов сама. Хіба мені звикати?
Можливо вже десь пише на чолі,
Що я сама!? Не треба вже й казати.
Але й казати нікому мені...
21/5/2013