Такi рiднi, знайомi обличчя
Серед струму щоденних турбот:
З подушок, наче трону величча,
Принц маленький дивився на льод.
Трохи далi пiду, до Алiси:
Я сумую роками, а ти?
Лис, Принц, ти... ви втiкли за кулiси,
До дитинства, щоб мрiї плести.
Час завмер на казковiй алеї,
Щастя тiнь. Я сюди повернусь,
До прозорої мрiї cвоЕї -
До дитинства рукою торкнусь.