***

Ронника
Настав той час, коли бажати можна лиш одне
Усі скарби для юності і зрілості від долі
Куди та стежка життєпису   людини поверне,
Початок котрої  живе у Бога на долоні?

Скільки друзів? Скільки матимеш ворогів?
Скільки щастя отримаєш не пізнавши біди?
Скільки проживеш безцінних для світу років?
Щоб  про все дізнатися різні дороги пройди!

Нехай покриє наші скроні сивина
Й онуки бавляться у літньому саду
Я лиш скажу "Спасибі" рідним і Йому
За те, що всім  щасливою була!