Відшукаю у втратах — здобутки,
світлозору любов — у сльозі,
незахмарене щастя — у смутку,
скалки сонця — в покутній грозі.
Перейду через брід часоплину,
де підступна, щомиті нова,
нерозгадана зав'язь хвилини
на долоні буття дозріва.
Відшукаю тебе — тільки мушу
відмолити покутні громи...
Забери неошукану душу
і нарешті мене обійми.