За вікном весна...
все цвіте буяє
лиш людська душа не знає
як всередині гірка вона
Ось птахи співають дзвінким голосочком
спілкуючись...постукують дзьобочком
дивлячись…взлітають вгору
щебечучи, поривом летять додолу
Все несамовито прекрасно
Ось ця природа, дерева, гаї
Але так паплюжачи передчасно
Ми ганьбимо наші дні
Не милуючись сонцем
Губимо себе
Що, десь там, за віконцем
Малює барвінковий цвіт
Весело коли не сам
Коли є з ким покепкувати
Коли в душі є Нотр-дам
Коли сильний духом лягаєш спати
Не забувай хто ти
Яка твоя природа, яка натура
Щоб не лишившись в самоті
Загубити свою долю здуру…