В останній раз мені наснились хмари
Тоді я не чекала цього, ні
Тепер мене замучали кошмари
Тепер не радісно, а боляче мені
А смерть, як море, змила тебе з світу
Та годі вже корити себе, так
Нічого, геть нічого, не змінити
Серця не б`ються, ой не б`ються, в такт
Проте я, друже, дуже сподіваюсь,
Що крила тобі видали в Раю
Я, як умога більше намагаюсь,
Яскравих квітів назбирать в гаю
Ти полюбляеш квіти, ясне небо
І все це є у тебе, не журюся
Колись і я приляжу біля верби
Та в сон глибокий, теплий занурюся...