Немов безмежний океан,
такий таємний та містично синій
лишає слід твій погляд на чолі,
і плутає думки, зтирає мрії.
І почуття збираються в танок,
думки, як зграя ластівок, у вирій.
Дивлюся й чую, як в душі твоїй
об кригу б'ється мій кришталь надії.