Я навчатимусь жити без тебе,
Бо навчання - то завжди мій клопіт,
Ти як море, а я - то пустеля,
Що повинна забути твій рокіт.
Що повинна забути кохання,
Бо ж для тебе його не існує.
Забувати крізь свої благання -
Так мій мозок бажання гвалтує.
Так у собі гвалтую натхнення,
Бо в пустелі воно не потрібне.
Я навчатимусь жити без тебе,
Та, здається, у цьому безсильна.
03.09.09