Ніхто не винен, що нам з тобою
Обом, під небом немає місця.
Я наче зайвий, разом з журбою,
Піду шукати собі убивцю.
Ніхто не винен, що раптом стало
Замало/ надто/ обом повітря.
І було чути, як калатало
Лиш твоє серце тієї миті.
Я наче втратив тебе навічно,
Хоча ти поряд стоїш зі мною.
Життя без тебе стає критичним,
Немов забутий на полі бою.
Неначе вбитий. Чи так і треба?
Твої слова - ворожий постріл!
Ніхто не винен, що без тебе
Життя втрачає колір зовсім.
30-31 травня, 2013