грустно иногда, сумно. иврит

Слава Мостовой
мне очень грустно, иногда,
прокручивая время вспять,
осознавать, все то, что было,
и что уже не поменять.

и с высоты, того что знаю,
как это просто понимать,
и как же жаль, что в ТУ секунду,
не мог тогда я это знать.

и все, что было и не было,
оставило во мне свой след,
и может, я хотел б "стереть" всё...
но это вновь, лишь только бред.

и как исправить те поломки?
во мне, боюсь, они там навсегда,
но, надо жить, осознавая даже,
как это грустно, иногда.



буває сумно, іноді,
в минуле погляд занурити,
і розуміти, те, що було,
і те, чого вже не змінити.

і з висоти, того, що знаю,
як же це просто зрозуміти,
і як шкода, що в ТУ секунду,
не міг тоді це уявити.

і все, що було і не було,
слід цього вже в мені, це все був я,
і може краще, б "стерти" все, але ...
це лише дурна маячня.

i як налагодити те що, зламалось там, в мені?
чи може це там назавжди?
але, потрiбно жити далі, навіть,
коли так сумно, іноді.