Хотів скуштувати горобчик горішка.
На дворі був травень, зернят анітрішки,
Натомість з каштанів зривались хрущі,
Й з потужним ревінням летіли в кущі.
І знов розпочавши незграбні маневри
Погрожували естетичним манерам:
Їх хлопці збирали й лякали дівчат
І зойки, і вереск скрутив циферблат.
Так вечір скінчився, а ранком, як ранком,-
І парки, і сквери під світлим серпанком…
Аж, ось хрущ летить, а йому навперейми
Десь взявсь горобець,- і кінець хруща сейму!