Ми сиділи з тобою у парку
Цей вечір був золотий
Ми дивились на зорі до ранку
І місяць був молодий
Ти схилилась на мене легенько
І тихенько шепнула люблю
Подивився я на тебе і сказав,
Що не відпущу
Веселились ми вдосталь часу
Найвище було розійтись
Тому що злюбивши таку красу
Без неї уже не обійтись.
© Анатолій Гуменюк