Думы мои думы
Лыхо менни з вамы
И поплентав я к Тарасу
З хворими ногами.
Ось стоить вин аж на кручи
Дидько б ёго взяв
Чому ж мени Боже
Крила ты не дав?
Гей Тарасэ, орле сизий!
Добре тоби брате
Бо лежиш ти в домовыни
И на всэ насрати.
А у нас на Украини
Дэ рэвэ рэвучий
Дэ ланы широкополи
И Днипро и кручи
Позасилы всэ магнаты
Та жыды вонючи.
Вси свидоми украинци
Шахраи и здрайци
Тим хто всих йх породив
Одирвав б яйци.
Бо ж як украинци
До Ради зійшлися.
На чужину з України
Люди подалися.
Сыны твои на чужини
На чужий роботи
Хто в у нимцив , хто в Канади,
А хто и в Лэсоти.
Зажурилась Украина
Ридна твоя мати
Пишла у ВТО,
Пошкандибала Европу годувати.
Ти ж Тарасе умывався
Соплями й слёзами
«Кохайтэсь чорнобриви
Та не з москолями,
Бо москали – чужи люди
Знущаються з вами…».
А тэпэр, ми до Европы…
Дружэ мий Тарасэ
Там культурни, толерантни,
Хоч и пидерасы
«Катэрини» - феминистки
Вклад наш до Еврпопы
У них гарни голи цыцки
Та щей голи жопы.
Рэвэ та стогнэ Днипр широкий
Бо Украина молода
Чесноту свою дивочу
Вжэ МВФу витдала.
Тэпэр вона у груповухи.
Хто тильки там йй нэ мав…
І блідий місяць на ту пору
Із хмари де-де виглядав.