На нашій планеті багато людей,
У кожного з них купа ідей!
Так само ріс цей маленький хлопчак,
Людям на радість на гордість батькам.
Може б росла звичайна дитина,
Якби не така впливова родина….
Медик та богослов його тато,-
Донька німкені була його мати……
Сказати може кожна людина,
Доволі талантів має й дитина.
На флоті служив….. Мічманом став,
З військовою темою життя повязав,
Здавалося, успіх - усе є в житті,
То був лиш початок важкого путі……
А далі - медичний закінчив відмінно,
І лікарем став у полку неодмінно….
Знову військове русло повернуло,
Там , наче вихор,усе дременуло….
Нові захоплення,нове життя….
Перші казки пішли у буття…
Вони незвичайні для люду-повчальні….
Під псевдонімом він шифрувався,
Дуже такому люд дивувався.
«Луганський козак» імя загадкове,
Це не людина- це майстер слова!
В історію світу він увійшов,
Життя до кінця тернисте пройшов.
Видав словник,книги повчальні,
Прикозок збірник-вони незвичайні,
Таких як «Луганський козак» треба знати,
Не просто читати але й поважати,
Мабуть ,студентом кожен побув,
І про ВНУ він не забув,
Університет бо це ж відомій,
Не лише в Україні і за кордоном,
Дату святкуєм незвичну для всіх -
Імя нам присвоєне,мов оберіг,
Володимира Даля,або ж козака,
Слово проніс до душі навіки ,
І дотепер у народі шанують,
Словом «вбивають», нам і лікують,
Ним ображають або щиро люблять…
Даля імя, мов пташку голублять .
Вже 10 років пройшло з того часу,
«Луганський козак» – це наша окраса,
Ми - горда говоримо про ВНУ,
За велич і славу спасибі йому!