Осенний день, осенний день, осенний!
О, синий день, о - синий день, он - синий!
Осанна осени, о синь! Осанна.
Уже и осень? Осень, о! - как странно.
Остались астры горсткой жриц -
тепла нет боле.
Твой образ, сотканный из птиц,
летит над полем.
Кто к нам приходит лето взять,
кто к нам приходит?.
Напрасно в горсти травы мять –
нет тех мелодий ...
оригинал стихотворения Лiни Костенко:
Осінній день, осінній день, осінній!
О синій день, о синій день, о синій!
Осанна осені, о сум! Осанна.
Невже це осінь? Осінь, о! - та сама.
Останні айстри горілиць
зайшлися болем.
Ген, килим, витканий із птиць,
летить над полем.
Багдадський злодій літо вкрав,
багдадський злодій.
І плаче кошик серед трав —
нема мелодій...
Папка 23 - стихотворение 95