Пройшла весна,
а голос твій простуджений.
Я немов дитя,
Зранку сумує, бо розбуджене.
Згадую вдосвіта,
Твої чудові пальці, озолочені.
Закохуюсь безпам'ятно
Твої карі очі, збоченні .
Заздрю коту
Що спить у твоєму волоссі.
Кусав би твою губу,
Ми ж уже дорослі.
Будь-ласка видужуй,
скучив за голосом потужним.
Я до тебе не байдужий
Тобою став застудженим.