Ти поїдеш сьогодні домой, а я буду чекати тебе тут.
Між нами тисячі слів,
Між ними тисячі строк.
Я хочу тебе сильно так, щоб вся біль полетіла в мить.
Я так сильно тебе «того», тільки шкода не увидеть рідного.
Из холодних моїх очей, збайдужілих при вигляді сук,
Все ще я пускаю дощі, ніби символ моєї любви.