ми просто склянки з рідиною.
і наповнені нею до половини.
і склянки в усіх однакові.
та зовсім не однакові ми. і немає провини.
хтось слухає АС/DС.
і в склянці його маграрита.
а хтось читає Сартра - і склянка його забута.
надпита.
у когось у склянці одна лиш вода.
каламутна?
прозора? аби не пуста?
проста некрасива тверда.
у когось у склянці фарба.
і він фарбує нею світ.
а в когось у чаші солодка зваба -
єдина прекрасна Ліліт.
чиясь склянка горить вогнем.
а у чиїйсь давно купа льоду.
з чийогось кубка добро б'є струменем.
а в чийомусь Лео миє пензлі, щоб творити Джоконду.
ми просто склянки з рідиною.
нас народили простим прозорим посудом.
та хтось дивує нас глибиною,
а хтось - посереднім акордом.
ми всі звичайні склЯнки.
таких багато роблять на заводах. і везуть до магазинів.
а там купуємо себе ми - і не знаємо, чи правдиві продавців обіцянки,
чи ми придбали пересічний набір шаблонів.