Пам'ятаю як тоді я боялась,
першої нашої зустрічі,
коли часто вдивлялась,
в очі виблискуючі.
Так холодно було,
та мурашки по шкірі,
там серце відтануло,
забилось в довірі.
Захотілося зразу,
забути образу,яку пам'ятаю відтоді.
я ще ні разу не піддавалась гіпнозу,
ти кайф, ти моя доза!.
Я не закохуюсь з першого погляду,
бо твої очі нічого не значать,
можливо я дивна, їй Богу.
проте в цьому моя унікальність.
Коли я з тобою,
забуваю про всі я проблеми,
буваю я часто грубою,
та знай - напишу для тебе поеми.
Часто з тобою буваю дитиною,
люблю тебе за тебе, за твоє "всередині".
Це і є моєю істиною,
ми одним вірусом інфіковані.
Я пірнула з головою в твоє море,
і якщо там коли-небудь буде лід,
чи айсберг утвориться в тебе,о горе,
ніколи не знайти мені вихід.