***

Марта Филоненко
Мороз на вулиці тріщить
На сонці сніг, діамантами блищить,
Звисають із дахів бурульки
Для нас дітей, вони колись були смоктульки.
А мама, як в руках побачить, то зразу накричить
Сховаєш швидко ту бурульку в теплу рукавицю,
І принесеш додому в рукавиці чисту небесну водицю.
Діти ж наші не знають про таке
Їм Чупа-Чупс дай, або щось таке!
Вони тепер, не смокчуть чисту водицю,
Тепер їх пічкають ароматизаторами банана й полуниці.
Кіно вони дивляться в 3-Де,
В реальному житті, не знають що і де.
Як виростуть, то ясна річ, зрозуміють все,
Дізнаються про всих і що воно таке.
У людства є надія, про чисте майбуття
Що здорове і  розумне буде
На всій планеті неосяжній нашій коне дитя.