Крик павича

Ганна Осадко
Вітер вільготний  і віяло вій -
Вчора? Давно?
Дні  як прищепи на вишні сухій,
Дні  як вино.

Винних немає, і доля-віщуха
Віє навскіс,
Слухай, як маєш серце і вуха,
Лемент беріз.

Віно – віночок, докорів груддя,
Ніч – долілиць,
Пташка-вільшанка  стерпне у грудях -
Шум залізниць.

Сон, що тікає, час, що стікає,
Буцім свіча.
Будь мені довго, раєчку-раю…
Крик павича.