Гляжу в эту Бездну Круга,
Шепчу в эту пропасть веков:
А как же мы - друг без друга -
В созвездьи Лихих Пауков?!»
И как ты - один во Вселенной?
И как мне быть здесь - без тебя?
Склонись ты ко мне - надменной -
И вспомни, как звали меня!
Стихотворение Ліны Костенко:
Я нахиляюсь над безоднею,
кричу у безвісті віків:
А як же ми один без одного
в Сузір'ї Гончих Павуків?!
І як же ти один у Всесвіті?
І як же тут без тебе я?!
Впізнай мене в холодній безвісті,
згадай моє земне ім'я!
Папка 23 - стихотворение 85