Я тебе загубила, потім знову знайшла,
Виявляється, поруч, зовсім близько була,
Наче в лісі, гукала: «Гей! Де ти? Озовись!»
Я, не просто бажала, щоб в одне ми злились –
Я шукала крізь ночі і шукала удень,
То – розважливо, тихо; то – стрімкіше, бігцем;
Я ступала у морок, поринала в туман,
І, здавалося часом, а чи – пан, чи – пропав;
Я здіймалась високо і ставала у тінь,
Щоб відчути тебе, чи побачити слід.
Я знайшла, що шукала, зовсім поруч, в Душі, –
Силу Творення Світу, крізь Любов до Землі.
09.06.2013