Не бачу рамок

Валентина Капшук

Небо летить і швидкість світлова,
Минає час і ми не стоїмо,
Йде сніг, дощ, знов росте трава,
Секундомір без спину, біжимо..

Неповнюється розуміння чаша,
Безмірна, що не виміряти дна,
Пульс б'ється, ця дорога наша,
Інтуїтивно бачу - це вона.

Якась неясна сила тягне,
Вперед, вогонь палає у очах,
Душа, усе єство, що прагне,
Іти туди, забути страх.

Не бачу рамок, бо не фото,
Всередині планети, сто зірок,
Ми можемо усе, так просто,
Це віра тягне, через блок.