Мій Боже, дякую тобі,
Що ти почув душі молитви,
І у священному вогні ,
Коханням щирим оповити,
Дозволив на коротку мить,
Хоч не тривалу та жадану,
І серце почуттям бринить,
Бажання в піднебесся манить.
Я був мурахою в житті,
Не піднімав до неба очі,
Аж поки не вкусив оті,
Спокусливі, справжні жіночі,
Чарівних пестощів вогні,
Які мене палять щоночі,
І в серці почуття святі,
Народжують думки пророчі.
Мураха я та бачу світ,
І піднімаюсь в небо словом,
А думка в вогняний політ,
В кохане серце лине знову.
Я на Пегасі чи коні,
Зберу слова в пісенний злиток,
Мій Боже, дякую тобі,
Що ти почув душі молитви.