життя

Хриха Ру
Наше життя минає секундами,
час біжить, і не думає зупинятись,
люди травмують себе вд'їздами,
та чого ти!?Вони ж повинні підкорятись.

Усі ми не знаємо чого хочемо,
ще недостатньо нас доля поламала,
не можливо пояснити чому так невпевнено,
від всіх я себе ізолювала.

Напевне дурна я, та й все,
не інші роблять боляче, то сама,
забула як то "жити, понад усе"
ось така ця моя аксіома.

Ти усім наплетеш,
що "дівчинка з'їхала з глузду"
а я посміхнусь, не вірю пліткам,
та вбиваю себе посекундно.

душа моя - сніжинка в небі,
не чіпайте ви, дурні, розтане,
тримає все вона в собі,
адже серце її розірване.