Хтось тихо постукав у двері,
Я не знав хто це був та відкрив.
За дверима, одягнений в темне,
Стояв похмурий старий.
Увесь в чорнім одязі, зверхнє,
Запитав про ім!я і ще щось.
Сказав мені лист дуже давній,
І це його воля, щоб це збулось.
Він віддав мені лист і зник,
Поки я розгортав конверт.
Залишивши мене самого,
Поміж стін і коридору пустого.
У конверті були лиш три слова,
Три слова про минулих нас.
Написана дата й суворо,
Ваш підпис в останніх рядках.
Я так любив до тебе звертатись
На Ви. І тільки про Вас
Писав дивні слова розлогі,
Про те, як я любив нас…