М сто, якого для мене немае...

Тамара Глинская
Не зрозуміло чому так вийшло
Ненавидне, жалюче місто
Немає розуму і поваги,
Навіть до самого себе.

Я розумію, Бог так вчить,
Бо хотіла іншого життя,
І тут я його не знайшла
І розумію, була не права.

Музико, я тобою живу,
Але тут тебе ніде не має.
Що ж я тут взагалі роблю,
Коли біль в серці все стискає.

Я розумію, іти й не повертатись,
Забути шлях, сюди вже  дорога не веде,
Свій ясний розум,до нього прислухатись,
Не слухати нікого,серце скаже все.