Н.
Моя любове – як з тобою жити?
Ночей нестямність – витримать без тебе?
Ковтало розпачі сльозливе небо,
Стенало запобігливо і звикло.
Гвалтовним болем – безміру вагітна,
Стискають серце зашкарублі пута.
І колобродить відчаю отрута.
У мареннях чіпких тону самітна.
Химерами буденнить день хапливий.
Думок гірких накочуються хвилі
Одноманітним очманінням.
Було? Домівка – прихисток – родина…
Було? Кохана, сонечко, єдина…
Шмати боління…