Сестр

Владочка Лис
Ми з тобою давно у розлуці,
Нас розділяють кілометри.
Це найбільща рана у серці -
рік не бачити сестри.

Колись ми гуляли з тобою
по зелених парках, по річках.
А зараз лиш переписуюся з тобою,
і часто бачу тебе у снах.

Лиш від одного душа моя радіє -
щотижня я чую твій голос.
Знала б ти як я чекаю
того дня,коли додому ти прийдеш.

Ми будемо жити разом.
Гуляти з тобою,як колись по місту.
Як класно мати старшу сестру,
яка зуміла стати ще й другом.