*** (Тамара Севернюк, http://sherp.relline.ru/jphome/poetry/severn-p.htm)
Очі горять.
Мерехтить достигаюче жито.
І волошка до маку
Прокидається синьо з пітьми.
Очі болять.
Все, що бачилось ясним, — розмито.
У безколірнім небі
Витанцьовують сірі дими.
Очі болять.
Потомились дивитися люди.
Йде надія без віри
По дорогах із крові й сльози.
Очі горять.
Осипаються зорі на груди,
І розгойдує небо
Над землею пусті терези.
*** (вольный перевод П.Голубкова)
Очи горят.
Зреет рожь, вся мерцаньем укрыта.
Сине тянется к маку
Василек, просыпаясь, из тьмы.
Очи болят.
Все, что виделось ясным, - размыто.
В обесцвеченном небе
Сероватые пляшут дымы.
Очи болят.
Утомились смотреть уже люди.
Мчит надежда без веры
По дорогам из крови, слезы.
Очи горят.
Осыпаются звезды на грудь, и
Небо снова качает
Над землею пустые весы.