Без тебе мені жити – тиждень, два,
Помру в мовчанні наче риба в банці,
А почуттів засудженні слова,
Душа скарає мов ворожих бранців.
Засахариться ніжний мед пісень,
Журба обпалить душу до пустелі,
І серце, сумом страчена мішень,
Проллє в листки пастелі невеселі.
На плаху ляже буйна голова,
Немає сенсу в світі без кохання,
Без тебе мені жити – тиждень,два.
А далі помирати у мовчанні.