Знов наснився дитинства світ:
На задвірку, що заріс лободою,
Із дашком критим хмизом й травою, -
Мій старезний плетений пліт.
За туманом, за товщею літ
Гей, ти такою була молодою,
А я марив, томився тобою
Яблуневий плекаючи цвіт.
Тут, під плотом, стояла "хатина",
В ній дитинства проходила днина, -
Я для тебе її збудував.
Скільки щастя було аж до втоми,
Коли ти завітала в "хороми", -
Тут я мріяв, кохав і страждав!