Д.Шостакович (1906-1975), Прелюдія і фуга ре мінор
із циклу «Двадцять чотири прелюдії і фуги»,
тв. 87 (1950-1951), (версія для струнних).
Національний камерний ансамбль
«Київські солісти», В.Сіренко
Відчинено: лети, іди, рушай,
У Небо крізь заграву піднімайся,
Руками до Безмежжя діставай,
Назустріч Вітру й Сонцю розкривайся.
Не сподівайся зваби вороття,
Лети туди, куди веде бажання.
Перед тобою – Простори Життя,
Усе, що стрінеш, все – твоє надбання.
Не стій і не ховайся у Дощі,
Злітай у мрії про Любов і Вічність.
Усе, що в мріях, то – твої Світи,
Тебе чекає невимовна ніжність.
25.06.2013