Панорама вечірнього неба
Захопила зненацька мене,
Як кохання, пригасле, до тебе,
Десь за обрієм тихо сяйне...
І згасає, вже зовсім згасає,
Вбите чорними хмарами зрад
І, здається, надії немає –
Облетів, зажурився наш сад.
Та освітиться вранішнім сонцем
Все навколо, немов оживе.
І в погасле від суму віконце
Ще загляне кохання нове!
2013