Наша міліція промокла багном вже до самих кісток –
Вона осліпла від влади, вже погрузла в своєму ж полоні –
Вона вбиває невинних дітей і ґвалтує жінок –
Ось Вам, люди, порядок, ось правоохорона.
Й скоївши злочин, вони не бояться страшної тюрми,
Вони жбо вже поховались за спини дядьків прокурорів,
Але бояться з’явитися перед простими людьми
Й здерти погони лейтенантів або майорів.
Наша міліція нас уже не захистить,
Вона навіки лишилася честі й довіри народу
А ми їм вірили, вони примудрились довіру спустить,
Ось Вам, люди, така за це все «нагорода».
Та їм не сховатись, не уникнути правосуддя тепер,
Їм не втекти і не стать розумово відсталими,
Але головне, щоб не було уже більше жертв,
І щоб винуватці були по закону покарані ! ! !