(перевод с украинского)
Розовые лебеди парят в ночном тумане.
Ночи сыплют звезды в сонные лиманы.
Заглянет в окошко сказка серыми очами,
Материнская забота за ее плечами.
Ой, беги, беги, досада, прочь из хаты белой.
Не пущу тебя тревожить сына в колыбели.
Приплывайте в колыбельку, розовые птицы.
Опуститесь, ясны зори, сыну под ресницы.
Петухи горланили в сонной тишине.
Танцевали лебеди в хате на стене.
Трепетали крыльями, опереньем светлым.
Щекотали марево золотистым светом.
Вырастешь, сыночек, ждут тебя дороги.
Вырастут с тобою спящие тревоги.
Мавки-чаровницы под зарей вечерней
Будут ждать, хмелея, страсти твоей верной.
Будут нежным смехом девушки-невесты
Звать тебя в зеленый рай садов окрестных.
Выберешь ты сердцем путь к своей любимой…
Но никто не в силах выбрать край родимый.
Можно выбрать друга, побратима можно…
Только мать родную выбрать невозможно.
За тобою будут следовать по свету
Мамин взгляд и хата под вишневым цветом.
Если ж твоя доля - пасть на злой чужбине,
Встанут в изголовье вербы с Украины,
Тополя родные прошумят листвою,
И печаль прощально встретится с душою.
Выбирай в дорогу праздник или тризну.
Невозможно выбрать лишь одну Отчизну.
Мріють крилами з туману лебеді рожеві,
Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві.
Заглядає в шибу казка сивими очима,
Материнська добра ласка в неї за плечима.
Ой біжи, біжи, досадо, не вертай до хати,
Не пущу тебе колиску синову гойдати.
Припливайте до колиски, лебеді, як мрії,
Опустіться, тихі зорі, синові під вії.
Темряву тривожили криками півні,
Танцювали лебеді в хаті на стіні.
Лопотіли крилами і рожевим пір’ям,
Лоскотали марево золотим сузір’ям.
Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу,
Виростуть з тобою приспані тривоги.
У хмільні смеркання мавки чорноброві
Ждатимуть твоєї ніжності й любові.
Будуть тебе кликать у сади зелені
Хлопців чорночубих диво-наречені.
Можеш вибирати друзів і дружину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.
Можна вибрать друга і по духу брата,
Та не можна рідну матір вибирати.
За тобою завше будуть мандрувати
Очі материнські і білява хата.
І якщо впадеш ти на чужому полі,
Прийдуть з України верби і тополі,
Стануть над тобою, листям затріпочуть,
Тугою прощання душу залоскочуть.
Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.