Моя сповiдь

Наш дОсвід, сума прикрих помилОк
Яких на жаль, ми встигли наробити
Та все ж, повільно, ми за кроком крок
Йдемо у ВсЕсвіти, життя збудити

      Людина зАвжди йшла у майбуття
      В світи незвІдані, щоб підкорити
      Немає нам дороги вороттЯ
      Тож дай мій БОЖЕ,ще, мені пожИти

Я друзів мав, їм вірив до кінця
Стрічав я з ними сонце на світанку
Всевишнього я дякував Творця
І папороті квіт шукав до ранку

      Багато перешкод не подолав
      Не завжди був правИй і помилявся
      ОбрАзи ворогам своїм прощав
      Від Бога-як Петро(ап-л), не відрікався

Я проводжАв в той світ кого любив
Й одвІчно пам’ятати зарікАвся
Та рідко вже до цвИнтаря ходИв
І сумував, бо лиш один зостАвся

      Нема вже друзів, та.. і ворогів
      Вони давно пішли в світи незнАнні
      НікОму не залишив я боргІв
      Зосталися дороги не здолАнні

     ***********************

Бо знАю скоро й на своїй межІ
Схилю я скроні сивиною вкриті
Вже не здолаю нОві рубежі
Піду тудИ, де двері всім відкриті.


Рецензии
Прощать врагов, всегда ль возможно?

Анжелика Вавилова   25.03.2019 21:38     Заявить о нарушении
Благодарю Анжелика за визит,прочтение. Можно даже и проклинать,с....Библией в руках....и религия ,ЕТО,... не запрещает

Михаил Томашевский   25.03.2019 21:44   Заявить о нарушении
На это произведение написано 112 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.